(Prints size 80x100 cm)
5 вересня. “Осінь”
У Херсон прийшла осінь та депресія. При тому, що різко похолодало, у місті стало «спекотно». Мости через Дніпро закінчилися, а з ними й постачання. По російських військових щодня щось прилітає з неба і з-за рогу. На ППО вони сподіватися перестали і щоночі засинають із надією прокинутися. Вони все частіше з'являються трохи або відверто п'яними, провокують бійки та аварії на дорогах. Херсон, де було так тепло і душевно, по-домашньому, перетворився на холодне та непривітне місце.
Частина населення «перевернула календарь», інша частина запаслася продуктами та водою і сидить поруч із підвалом в очікуванні ЗСУ. Люди продовжують виїжджати, а магазини зачинятися. Тим часом, у паралельному всесвіті, херсонський рот “русского міра”, “мандрівник” Кирило Стремоусов, веде мовлення з Воронежа своїм телеглядачам, що все під контролем і від злісних нацистів місто захищають професійні військові РФ. Комунальні служби як ні в чому небувало, щось відкопують і закопують, підстригають газони, фарбують, тоді як поруч догоряє готельний комплекс «Затєрянний мір», де його власник Володимир Сальдо, чий рот уже не говорить, притулив російських військових. Збіг обставин чи подарунок долі, але “русскій мір” весь цей час жив у “мірє затєрянном”. І нічого не змінилося.
The Fall and depression came to Kherson. Despite the fact that it got sharply colder, it became "hot" in the city. The bridges over the Dnieper river are over, and supplies for military either. For Russians, every day brings something explosive from the sky and from around the corner. They stopped hoping for air defense and fall asleep every night with the hope of waking up. They increasingly appear slightly or frankly drunk, provoke fights and accidents on the roads. Kherson, where it was so warm and sincere, like at home, turned into a cold and unfriendly place. Part of the population "turned the calendar", the other part stocked up on food and water and sits next to the basement waiting for the Armed Forces of Ukraine. People continue to leave, and shops close. Meanwhile, in a parallel universe, the last local voice of the Russian world, Kirill Stremousov, broadcasts from Voronezh to his TV viewers that the city is protected from evil Nazis by the professional military of the Russian Federation and everything is under control. Utility service workers, as if nothing had happened, dig something in and out, cut lawns, paint, while the hotel complex "Lost World" burns down nearby, where Vladimir Saldo, its owner, who has lost his voice already, sheltered the Russian military. Coincidence or gift of fate, but the Russian world has lived in a lost world all this time. And nothing has changed.